Деталі проєкту
У 2025 році до нас звернувся клієнт, на банківську картку якого у 2022 році було здійснено грошовий переказ від фізичної особи. Згодом ця фізична особа звернулася до суду з позовом про стягнення перерахованих коштів як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджував, що грошові кошти були перераховані помилково, оскільки нібито призначалися для надання волонтерської допомоги, а не для зарахування на банківську картку клієнта. Саме на цій тезі — помилковості переказу — будувалася вся правова позиція сторони позивача.
У справах цієї категорії вирішальним є не сам факт перерахування коштів, а наявність або відсутність правової підстави, на якій вони були отримані. Для застосування положень статті 1212 ЦК України позивач зобов’язаний довести, що майно набуте без правової підстави або що така підстава згодом відпала. Ключовим елементом доказування, відповідно, є встановлення помилковості грошового переказу та відсутності будь-яких домовленостей між сторонами.
Після детального аналізу матеріалів справи та з’ясування фактичних обставин було встановлено, що між клієнтом і фізичною особою збереглося листування у месенджері WhatsApp, у якому послідовно відображено обставини та мотиви здійснення переказу. Зміст цього листування чітко свідчив про усвідомлений характер дій позивача та виключав версію про помилкове перерахування коштів.
Додатково було встановлено, що у призначенні платежу зазначено формулювання «переказ особистих коштів», яке прямо суперечило твердженням позивача про благодійний або волонтерський характер переказу. Таким чином, як фактичні обставини, так і фінансові реквізити операції не підтверджували позицію позивача.
Особливу увагу в цьому кейсі було приділено питанню допустимості та належності доказів. Листування в месенджерах є складним видом доказів у цивільному процесі, оскільки потребує належної ідентифікації сторін, підтвердження автентичності повідомлень та коректного процесуального оформлення. Саме тому доказова стратегія була побудована таким чином, щоб листування не сприймалося судом як допоміжний матеріал, а стало повноцінним і переконливим доказом, узгодженим з іншими обставинами справи.
У ході судового розгляду ми послідовно доводили, що фізична особа — позивач — не надала жодних належних доказів помилковості переказу, а також не підтвердила заявлене цільове призначення коштів як волонтерської допомоги. Позиція захисту ґрунтувалася на принципі недопустимості задоволення позовних вимог, побудованих виключно на припущеннях, без належного доказового підтвердження.
Окремо суду було наведено практику Верховного Суду, зокрема постанову від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, у якій сформульовано підхід до застосування статті 1212 ЦК України та наголошено на обов’язку позивача довести саме відсутність правової підстави для набуття майна.
За результатами розгляду справи суд відмовив у задоволенні позову. Прийняте рішення підтвердило, що у спорах про безпідставне набуття майна вирішальне значення має не формальне посилання на «помилку», а належні та допустимі докази. Водночас справа наочно демонструє, що професійна робота з доказами — зокрема з цифровим листуванням — дозволяє ефективно захистити інтереси клієнта та відстояти його права у судовому порядку.
Лінк на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08.12.2025 у справі № 754/13752/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/132386595